Площа Незалежності

Приїжджаючи до Києва, практично усі гості столиці їдуть на Майдан. Традиція «провідати» центральну площу столиці склалася давно. Площа Незалежності або Майдан є місцем зустрічей, вечірніх прогулянок, відправною точкою екскурсійних маршрутів.

На Майдані можна не тільки на пам’ятки подивитися, але і смачно поїсти, скупитися у торговому центрі, подивитися на фонтани і перейнятися динамічним ритмом столиці.

11

Історія площі

Перші згадки про місце під назвою Перевесище зустрічаються у літописі у 945 р. Тут були ліси і чагарники, де полювали жителі Києва. Є версія, що назва місцевості походить від перегороджування території сітками для полювання на звірів у лісі.

З приходом до влади Ярослава Мудрого місцевість розчистили, щоб звести Лядські ворота – оборонну споруду. Вони захищали місто і були одним із входів до Києва. Лядські ворота, які неодноразово знищувалися за час свого існування, у XVII ст. знесли, на їх місці з’явилися Печерські ворота.

Із занепадом Києва, як стольного граду, Перевесище стало перетворюватися на пустир. Так тривало до початку XIX ст. На території пустки була водойма, яка носила назву Козине болото. Його позначив на карті архітектор столиці А. Меленський у 1803 р. Виникла водойма під внутрішньою стороною кріпосного валу, який залишився від Лядських воріт та інших оборонних споруд. Зараз тут проходять вулиці Малопідвальна і Паторжинського, а також провулок Шевченка.2

Радикальні зміни

У першій половині XIX ст. залишки оборонної споруди знесли, ліс і чагарники прибрали, стали з’являтися дерев’яні будинки. Площа отримала назву Хрещатицька, оскільки поруч проходила однойменна вулиця. У 1850-х рр. біля дерев’яних споруд з’явилися кам’яні, на дорогах поклали камінь, який прибрали на початку ХХ ст. Замість нього поклали кубічні гранітні камені.

Хрещатицька площа забудовувалася швидко. Окрім житлових будинків зводили готелі, торгові лавки і трактири.

У 1871 р. площа була обрана місцем, де побудували Міську думу. Автором проекту був архітектор А. Шилле, що розмістив на будинку матовий годинник з підсвічуванням. Її включали тільки у вечірній час. З того часу площа стала називатися Думська.

Майдан Киев

Майдан в ХХ – XXI ст.

Перетворення на Думській площі продовжилися і з настанням 1900-х рр. Ще до приходу більшовиків поруч з Міською думою поставили пам’ятник Петру Столипіну і побудували будинок Гінзбурга, який став першим хмарочосом Києва.

Більшовики, які захоплювали місто кілька разів, наказали знести пам’ятник Столипіну. На його місці з’явився монумент К. Марксу, що простояв до 1930-х рр. До Другої світової війни площа неодноразово перейменовували. Архітектурний вигляд нинішнього Майдану постраждав з відходом радянських військ і наступом німців. У 1941 р. Червона армія замінувала і підірвала безліч старовинних будівель, щоб не залишати німцям нічого. Зокрема, згоріли будинки, зведені у дореволюційний період, Міська дума та інші адміністративні будівлі.

Відновлення площі почалося у середині 1940-х рр. і тривало майже десять років. Будинки, які відбудовувалися або будувалися з нуля, створювалися в стилі сталінського бароко. Саме архітектуру цього стилю і бачать, в основному, зараз жителі Києва і туристи, які приїжджають до міста.

Наприкінці 1970-х рр. на площі поставили пам’ятник Леніну, який простояв до 1991 р., коли Україна проголосила незалежність. Тоді ж рішенням міської влади Майдан отримав свою нинішню назву.

У 2001 р. пройшла масштабна реконструкція площі, у результаті чого тут з’явилися багато пам’яток, підземний торговий центр «Глобус», фонтани. Реставраційні роботи торкнулися і будівель, які оточують площу.

Пам’ятки і події

Майдан Незалежності сам по собі є пам’яткою, яка може розповісти багато цікавого. Наприклад, у будинку Гудовского, який до кінця 1970-х рр. стояв між вулицями Михайлівська та Мала Житомирська, у 1859 р. мешкав Тарас Шевченко. До зведення Міської думи на Хрещатицькій площі проходили циркові вистави, гуляння, працював ярмарок, фонтан «Виродок», як його називали кияни. Побудували фонтан за наказом губернатора Бібікова, але будівельники допустили помилку і вода в ньому дуже погано стікала.

7

На Майдані після реконструкції з’явилися історичні та архітектурні пам’ятки:

  • Монумент Незалежності.
  • Арка з фігурою Архангела Михайла, поставлена на місці розкопок Лядських воріт.
  • Пам’ятник закоханим ліхтарям.
  • Будинок Профспілок.
  • Готель «Україна».
  • Жовтневий палац.
  • Головпоштамт.
  • Консерваторія.

Поруч з Майданом знаходиться Алея зірок, Меморіал Небесної сотні, вулиця Хрещатик, філармонія, театр ляльок.

Майдан Незалежності вже тричі ставала місце масових протестів і демонстрантів жителів України. У 1990 р. тут два тижні протестували студенти, у 2004 р. пройшла Помаранчева Революція, у 2013-2014 рр. – Революція Гідності і розстріл Небесної сотні.

Як доїхати?

На метро – виходити на однойменній станції або на станції «Хрещатик».

Майдан – свідок важливих історичних і політичних подій, які відбуваються у Києві і в країні. Тому площу Незалежності називають серцем столиці, її пульсом, де неодноразово приймалися важливі для України рішення. Атмосфера на Майдані завжди особлива, вона немов відображає протиріччя історичних епох і подій, культурних подій і змін.

Залишити коментар

Your email address will not be published.