Софійський собор у Києві

Велична Софія Київська ще у XI ст. стала архітектурним шедевром і сенсацією у середньовічній Європі. Храм за час свого існування пережив величезну кількість випробувань. Це були і руйнування, і пожежі, і відновлення, і коронації князів.

Це справжня скарбниця, де зберігаються фрески, настінні розписи. Одночасно Софійський собор є зразком унікальної архітектури і свідком важливих історичних подій, що вплинули на історію сучасної України та Києва.

Дата будівництва

В одних джерелах вказується, що зведення собору почав Володимир Великий, а його справу продовжив син Ярослав, прозваний Мудрим. Інша версія говорить, що перший камінь у фундамент Софії було закладено у 1037 році, коли Ярослав розбив печенігів.

Археологи спростовують цю літописну версію, оскільки знайшли фундамент під церквою, який заклали набагато раніше, аніж XI ст.

Офіційною версією заснування Софії Київської є 1011 р. що підтверджується численними графіті на стінах храмах. Їх розшифрували дослідники і добре вивчили історики, що дозволяє конкретизувати дату початку будівництва собору. Утім, суперечки щодо часу будівництва у Києві храму святої Софії не припиняються.

Історія собору

«Повість минулих літ» говорить про те, що місце для Софії спеціально не шукає. Ярослав наказав закласти храм там, де здобув перемогу над печенігами. Ще до завершення будівництво Собор став важливим культовою спорудою в Київській Русі. Сильно храм постраждав у 1240 р., коли на Київ напали монголо-татари.

Зовнішній вигляд собору зазнав змін у XVII – XVIII ст., коли головним архітектурним стилем в оформленні культових споруд стало українське бароко.

Богослужіння проводилися у храмі до 1929 р., а потім Софію Київську перетворили на заповідник. Зараз Софійський собор є частиною Національного заповідника «Софія Київська», куди також включені Золоті ворота, Кирилівська та Андріївська церкви. Храм узятий під егіду ЮНЕСКО та визнаний пам’ятником архітектури в Україні.

Через те, що Софію Київську включили до Списку Всесвітньої спадщини, тут заборонили зовсім проводити богослужіння. Тільки один день на рік тут можна проводити службу – 24 серпня, коли відзначається день Незалежності України.

Прогулянка по території

Потрапивши на територію Собору, відвідувачі можуть сходити до самого храму, а також заглянути до монастирських споруд. Вони з’явилися поруч з Софією у XVIII ст. Тоді тут звели такі об’єкти, як:

• Ворота Заборовського.
• Дзвіницю.
• Південну в’їзну вежу.
• Трапезну.
• Хлібну.
• Бурсу.
• Будинок митрополита.

Відчути неймовірну енергетику цього незвичайного місця можна, посидівши на одній з лавочок у парку, встановлених поруч з собором. А краще сходити до самого храму та оглянути всі його визначні пам’ятки.

Цінності Софії Київської

Собор – це музей, на стінах якого зберігся унікальний комплекс середньовічних фресок і мозаїк, які були створені у XI ст. Загальна площа фресок становить 3 тис. м2, а мозаїк – 260 м2.

Мозаїки у центральній частині храму – на бані і вівтарі – особливо цінні. Вони зображують головних проповідників християнської віри. Мозаїки виконані на золотому фоні, для створення зображень використовувалися яскраві тони та фарби. У палітрі мозаїк налічують 177 різних кольорів.

Центральною мозаїкою вівтаря Софії є образ Богоматері Оранти, яка підняла руки у молитві. Оранта – символ вічності Києва.

Не менш цінними вважаються світські фрески, присвячені сім’ї Володимира Великого, у тому числі одруженню князя із візантійською принцесою Анною.

Унікальними письмовими пам’ятками часів Київської Русі є графіті, зроблені на фресках. Написи виконані на мові, яка вважається праукраїнською, адже там зустрічаються букви, що використовуються у сучасному українському алфавіті.

Особливою реліквією вважається мармуровий саркофаг Ярослава Мудрого, який важить 6 тонн. Останки князя перебували усередині до 1940-х рр., потім їх вивезли до США, щоб не дісталися німцям. Але цей факт був встановлений тільки у XХI ст., коли проводилася чергова інвентаризація у Соборі.

Можна побачити у Софійському храмі капелу Івана Мазепи та каплицю митрополита Петра Могили, позолочені двері з міді, позолочений іконостас першої половини XVIII ст.

Окрасою храму вважається дзвіниця, яку побудували за наказом Івана Мазепи. Тому дзвін, який знаходиться всередині будівлі, носить ім’я цього гетьмана України.

Цікаві факти

Дзвін, який знаходиться у дзвіниці, важить 13 тонн. Його унікальність не тільки у розмірах та вазі, а й у пишному орнаменті і наявності герба Івана Мазепи.

Вважається, що на території Софії Київської перебувала найбільша бібліотека Русі, яку багато років збирав Ярослав Мудрий. Місцем її розміщення нібито були підвальні приміщення храму. Але знайти бібліотеку не вдалося нікому. Графіті містять не тільки молитви, але і написи світського характеру, що допомагає вивчити окремі історії побутового життя Києва і Русі різного періоду.

Відвідати Софійський собор, перебуваючи у Києві, потрібно обов’язково. Храм вразить величчю і архітектурою, скарбами, зібраними всередині. Побувати тут потрібно заради того, щоб своїми очима побачити внутрішнє і зовнішнє оздоблення, що вражали купців, князів, простих жителів Києва у середні віки.