12 квітня – День космонавтики, який традиційно пов’язують із Юрієм Гагаріним. Так він перший відправився у космос, здійснивши давню мрію науковців – полетіти на космічному кораблі далеко за межі земної атмосфери.
Утім, українцям потрібно пишатися власним Юрієм – тільки Кондратюком, чиї розробки та дослідження Всесвіту НАСА використовую для того, щоб посадити космічний корабель на Місяць та дати можливість людині прогулятися там.
Юрій Кондратюк не справжнє ім’я винахідника, який народився в Україні та при народжені отримав ім’я Олександр Шаргей. Але саме під іменем Юрій Кондратюк американці знають українця, ім’я якого написано у Залі слави Космічного музею США. У незалежній Україні про Кондратюка стало відомо відносно недавно, коли почала відроджуватися аерокосмічна галузь. Давайте розбиратися, чому український винахідник змінив ім’я та ким він працював.
Зміна імені та служба у арміях
Народився майбутній винахідник у Полтаві у червні 1897 році, справжнє ім’я – Олександр Шаргей. Під цим ім’ям служив у царській та білогвардійській арміях, навчався в інституті. З армії втік та оселився у місті Сміла (нині Черкаська область), за допомогою мачухи Олени Карєєвої отримав загиблого на фронті документи Юрія Кондратюка. Це допомогло врятуватися від репресій та можливих переслідувань, але завадило поновитись в інституті, бо там його знали під ім’ям Олександра Шаргея.
Вивчення космонавтики
Отримавши нові документи, Кондратюк-Шаргей знайшов роботу у «Сибхліббуді», аби платити за житло. Але головним завданням його життя стає космонавтика та пошук методів мандрів за межі Земної кулі.
Свої дослідження Юрій проводив окремо від уже знаменитого у 1920-ті роки Костянтина Ціолковського.
У 1929 році написав книгу «Завоювання міжпланетних просторів», де науковець вивів рівняння польоту ракети, розглянув різні траєкторії можливих космічних польотів, склав теорію багатоступеневих ракет. У книжці Кондратюк також написав спеціальний рецепт використання ракет та ракетного палива, запропонував створення міжпланетних баз на інших планетах. Книга була надрукована за власні кошти Кондратюка.
Перший винахід та арешт через елеватор
Перший прилад, який зробив українець, взагалі не стосувався космічної галузі. Це був дерев’яний елеватор, побудований без жодного цвяху. Його загальна місткість становить 10 тисяч тонн. Через цей пристрій Юрія викликали до правоохоронних органів, аби дізнатися, як він зміг змайструвати прилад без використання цвяхів. Тільки на початку 2000-х років елеватор розібрали, бо він застарів та уже не виконував свої функції.
На початку 1930 року Юрія Кондратюка засудили за сфабрикованим звинуваченням у шкідництві. Його посадили в одиночну камеру та постійно водили на допити. Серед головних пунктів звинувачення було бажання отримати інформацію про те, чому елеватор збудований без цвяхів. Правоохоронці вбачали у цьому диверсію.
Внаслідок постійних допитів та ув’язнення Кондратюка примітили у конструкторському бюро ОДПУ, де його влаштували інженером-конструктором. Там він працював до 1932 року, перебуваючи за ґратами.
Наукова праця поза межами науки
Юрій Кондратюк, працюючи механіком, написав книгу «Про міжпланетні подорожі» та відправив рукопис до Головнауки у Москві. Праця отримала високе визнання серед академіків та дослідників, а влада почала шукати автора, бо вважала, що зробити подібні дослідження без роботи у наукових структурах неможливо.
Проекти Кондратюка
В ув’язненні винахідних розробив ескіз для конкурсу з вітроенергетики, передав на «волю» через друзів. Проект зацікавив наркома важкої промисловості Серго Орджонікідзе. За його наказом бранця звільнили та відправили до Москви.
З 1932 року працював над проектами вітроелектростанції потужністю у 12 тисяч кіловат. За кордоном у той час аналогічні пристрої давали тільки сотні кіловат. Утім, станцію, висота якої мала б становити 165 метрів, не збудували. Розробки Кондратюка використали у майбутньому при будівництві Останкінської вежі, за яку Ленінська премія дісталася не Кондратюку, а його співробітнику на прізвище Нікітін.
Перед Другою світовою війною Юрій Кондратюк уже керував відділом проектно-експериментальної установи вітроелектростанцій у Москві. Проект, який обіцяв підвищення, закрили одразу, як у 1937 році Серго Орджонікідзе застрелився. Науковця радянська влада звинуватила у гігантоманії.
Доброволець на фронті
За свої дослідження Кондратюк мав отримати звання кандидата технічних наук, але цього не сталося. Тому у 1941 році відправився добровольцем на фронт, де працював телефоністом. Вважається, що на війні Юрій Кондратюк і загинув. Точна дата смерті невідома, дослідники його творчості вважають, що це могло статися у лютому 1942 році.
Залишаються до кінця не вивченими і обставини загибелі. За однією з версій, Юрія Кондратюка застрелили німці у місті Кірово Калузької області, там його і поховали у братській могилі. За іншою версією, Кондратюк помер у 1952 році на Заході. Третя версія – найбільш вірогідна – дослідник загинув у концтаборі. Підтвердженням цього факту служить те, що після війни знайшли у концтаборі у Пенемюнде рукописний зошит Кондратюка, де він написав свої розрахунки та формули по ракетній техніці.
В Радянському Союзі тривалий час ходили міфи про те, що Кондратюк живий, живе у Німеччині та допоміг німцям створити ракету «Фау».
Світове визнання
Дослідження українця щодо траси для ракети на Місяць використали науковці НАСА під час запуску місії «Аполон». Цей факт науково підтверджений і керівниками програми, і провідними фахівцями космічної галузі.
Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.