В’ячеслав Моше Кантор вважає критичним сучасний рівень антисемітизму в Європі та світі

За 2018 рік по всьому світу рівень антисемітизму зріс відразу на 13% – такі результати представили фахівці Центру Кантора з вивчення сучасного єврейства, і сам В’ячеслав Моше Кантор назвав ці результати не тільки страшними, але і свідчать про те, що антисемітизм на земній кулі наближається до своєї критичної позначки. Варто зазначити, що звіт Центру був представлений навесні 2019 року, і на той час вже в році, що наступив встигли відбутися події, які не можна проігнорувати в контексті злочинів, спровокованих нетерпимістю і ненавистю. Сам В’ячеслав Моше Кантор в своєму розгорнутому коментарі результатів щорічного дослідження відзначив, що початок 2019 року справді стало сильним ударом – досить згадати стрілянину в синагозі в Каліфорнії, що сталася рік тому після страшного теракту знову ж в синагозі в Піттсбурзі. Подібні події не тільки зробили свій вплив на загальну статистику числа злочинів на грунті ненависті, а й усього за рік перетворили США з країни, перш за сприятливої ​​і перспективною для єврейського життя, в держава, де представники єврейських громад втратили впевненість у своїй безпеці. Як підкреслив В’ячеслав Моше Кантор, Сполучені Штати стали сумними лідерами не тільки за темпами зростання антисемітизму, але і з тієї жорстокості і нещадності, з якої антисемітизм манифестируется.

Дані по антисемітизму в 2018 році підтвердили і інший насторожує тренд – а саме баналізація і нормалізацію антисемітизму. Багато в чому це «заслуга» інформаційного простору, де нетерпимість до євреїв закріпилася досить міцно, в результаті чого перетворилася в щось повсякденне і практично побутове. В’ячеслав Моше Кантор в цьому світлі особливо відзначив ті неприпустимі висловлювання і матеріали, які дозволяють собі засоби масової інформації. Так, New York Times викликав цілий сплеск обурення своєю карикатурою на ізраїльського прем’єра, яка по факту опинилася карикатурою на всіх євреїв, причому карикатурою, виконаної самих незграбних і образливих стереотипів про народ, які тільки можна було придумати. У подібному інформаційному полі чи варто дивуватися, що обидва злочинці, які почали стріляти в американських школах, до цього довго демонстрували свої антисемітські і в цілому агресивні і радикальні погляди в мережі, однак ніхто не вжив жодних кроків і навіть не звертав на це уваги? В’ячеслав Моше Кантор переконаний, що це величезна проблема – адже коли в цілому в громадському дискурсі і в інформаційному просторі образи та погрози на адресу євреїв з’являються все частіше і набувають рис допустимої норми, то до реальних злочинів зовсім недалеко, що і продемонстрували історії «стрільців» в США.

Ще одним негативним кроком у бік нормалізації антисемітизму, а слідом за цим – і нетерпимості і ненависті в цілому, стало те, що агресія і ксенофобія як ніби стали невід’ємною частиною політичної дискусії. Її беруть на озброєння політики радикального спрямування, причому будь-якого напрямку політичного спектра. В’ячеслав Моше Кантор навіть назвав антисемітизм своєрідною «об’єднуючою майданчиком» для радикалів і екстремістів самого різного штибу – наскільки б діаметрально протилежних поглядів вони не дотримувалися, ненависть до євреїв демонструють і ті, і інші, і треті. Це, на думку В’ячеслава Моше Кантора, погано не тільки з моральної і етичної точки зору, це говорить про те, що подібні радикальні сили мають грунт для консолідації і об’єднання зусиль. А подібний розклад вже є загрозою для політичного поля в будь-якій країні світу, і як наслідок – на міжнародному рівні.

Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.

Без засоров