Золоті Ворота: від минулого до сьогодення

Напевно, однією з найбільш фотографованих і пізнаваних пам’яток Києва є Золоті Ворота. Це унікальний пам’ятник часів Київської Русі зберігся лише фрагментарно, але завдяки реконструкції та реставрації, його змогли відновити.

Історія створення

Побудували Золоті Ворота, як найважливіший елемент оборонної системи середньовічного Києва, за наказом Ярослава Мудрого. Період будівництва охоплює, як стверджують історики та документи, 1017-1037 роки, коли йшла активна боротьба за київською престол.

Ворота були з’єднані з іншими спорудами комплексу, у тому числі з валами, Львівськими, Софійськими та Лядськими воротами. Ця система оперізувала весь Верхній Київ, захищаючи його від нападок ворогів. Золоті Ворота були одночасно і головним входом до столиці Русі.

Під час навали орди хана Батия у 1240 р. ворота сильно постраждали, оскільки монголо-татари зруйнували його зсередини. Зробити це орда змогла тільки тоді, коли захопила Київ. У напівзруйнованому стані Золоті ворота до середини 1750-х рр. були основним входом до Києва.

Потім руїни споруди засипали землею. Майже через сто років вчені вирішили відкопати і розчистити стародавній пам’ятник. Історики і архітектори змогли переконати міську владу надати їм робочих та техніку. Так, перед поглядами городян Києва ХIX ст. знову постали Золоті ворота, які дуже швидко перетворилися на визначну пам’ятку міста.

Відновлення та реставрація

Друге життя історичний пам’ятник часів Київської Русі отримав у 1970-х рр., коли влада Києва вирішила створити музей Золотих Ворота, а потім провести повну їх реконструкцію.

Роботи з реставрації закінчилися на початку 1980-х рр. Зовнішній вигляд Золотих Воріт відразу викликав безліч дискусій і наукових суперечок, адже точних відомостей про те, як виглядали оригінальні ворота, немає. Під час робіт використовувалися історичні зображення та макети подібних споруд, які стоять у Новгороді та Суздалі. Побачити руїни автентичних Золотих Воріт можна, потрапивши у середину будівлі.

Зовнішній і внутрішній вигляд

Ворота пам’ятнику складаються з дерев’яної решітки, яка оброблена кованим металом. Решітка підйомна і символізує в’їзд до Золотих Воріт. Для оздоблення фасаду використовували цеглу, за допомогою якої вдалося створити оригінальний візерунок.

Всередині є галерея із музейною експозицією, яка розповідає про те, як будувалися Золоті Ворота за часів Ярослава Мудрого. Вся експозиція оформлена у хронологічному порядку, що дозволяє туристам побачити весь таймлайн будівництва оборонної споруди і період його існування.

Поруч з воротами поставили пам’ятник Ярославу Мудрому, який тримає у руках макет собору Святої Софії.

Музей

Спочатку музейна експозиція розташовувалася у будівлі поруч з пам’яткою, але після реконструкції була перенесена всередину відреставрованих Золотих Воріт. Найголовнішою частиною виставки є руїни стін, які збереглися до нашого часу.

Якщо уважно розглянути залишки стін, то можна побачити кілька видів кладок. Є стіни XI ст., поруч з ними простежується кладка у змішаному стилі. Вона відрізняється товщиною плінфи і кольором розчину, який скріплював цеглини. Видно і сліди ремонту, який проводився у XII ст.

Руїни відмінно зберегли сліди колод внутрішніх валових конструкцій і рову, який мав глибину 8 м.

У 2006 р. музей закрили, оскільки стіни і ворота розмалювали графіті. Та й самі Золоті Ворота перебували в аварійному стані. Через три роки пам’ятник, як і музей, стали знову доступні для відвідувачів.

Перебуваючи у Києві, рекомендується обов’язково сходити на вулицю Володимирську 40-а (навпроти входу станції метро «Золоті Ворота»), щоб особисто подивитися на пам’ятник. Це прекрасне місце для фотографій, знайомства з частинкою Стародавнього Києва, зустрічей з друзями, де приємно пити каву.